М’яч перемоги або як я хотіла зустріти Сашка …

   Хто може заперечити , що мріяти марно , що не варто сподіватися на диво , яке може статися у найнесподіваний момент ? Не вірите у казку ? Тоді я спробую Вас переконати у протилежному . 
   Майже з кожного куточка України приїхали до чарівного міста Києва найпалкіші поціновувачі українського футболу – переможці акцій від ВАТ «Укртелеком» та Федерації футболу України «Підтримай улюбленого гравця» , «Матч прогноз» , «Стань гравцем ОГО» !  На протязі цілого місяця запеклих ігор «Мундіалю 2006» українці мали змогу спрогнозувати один із 25 матчів чи підтримати улюбленого гравця своїм побажанням… Будучи запеклою вболівальницею футболу,  я не пропустила жодного матчу за участю нашої збірної у Німеччині та  тримала кулачки за кожного гравця . Звичайно , як і кожен вболівальник,  я мріяла побачити « українське диво» -  збірну , яка вперше  вивела Україну на ЧС !!! Тому,  дізнавшись про акції , які влаштовував генеральний спонсор Національної збірної України з футболу «Укртелеком»,  я сміливо вирішила для себе здійснити найзаповітнішу мрію побачити своїх кумирів. Акція «Матч-прогноз» полягала в тому , що українці могли спрогнозувати один з 25 матчів чемпіонату і виграти призи та зустріч з футболістами. Пропустивши передачу на каналі ICTV,  де можна було дізнатися,  за який матч йшло голосування , я  ткнула пальцем у небо і подзвонила за першим номером ( номер на футболці улюбленого гравця О.Шовковського), і приблизно  через 3 дні мені зателефонували і поздоровили з перемогою!!! УРА !!! А тепер здогадайтесь ,яка я була щаслива  !?   А… ще дещо  згадала… Укртелеком проводив аж 3 акції , тому,  підстрахувавши себе на випадок  невдачі , я  взяла також участь ще й у  акції «Підтримай улюбленого гравця» За її умовами вболівальники мали змогу відіслати побажання улюбленому гравцеві збірної по футболу  і найприкольніше -  те , що авторів кращих поздоровлень  визначають самі футболісти , які вручатимуть особисто подарунки – сертифікат на підключення до Інтернету  (про що я мріяла вже два роки) , а також сувеніри з символікою збірної та автографами. Не маючи сумніву щодо кандидатури улюбленого футболіста  я написала власне побажання на сторінці  О. Шовковського  - вірші про збірну України.

Чути плескіт у долоні ,
Вигук : «Україно»-
То кричать на стадіоні
Вболівальники країни.

Наша збірна по футболу
В Мундіалі грає,
Український рідний прапор
В перший раз там сяє!

Ми підтримаємо разом
Наших футболістів, -
Збірна України точно
Займе перше місце!

Ні суперники, ні судді,
Наших не зламають,
Дух і сила підбадьорять, -
Наші забивають!

А від мене побажаю –
Вірити у краще.
Знайте, на весь світ покажем
Кращі результати.

   Напередодні матчу «Україна – Швейцарія» не знаю звідки , але в мене було присутнє якесь  передчуття  щодо СаШо. Бабуся перехрестила через екран Шевченка ,а я Шовковського ,  наче знала , що ця гра буде  надважкою для голкіпера.. І ось серія після матчевих пенальті  для СаШо … перший м’яч  зловив  - УРА!… я пообіцяла , що напишу вірш подяки і захоплення грою  Олександру  … тільки б він зловив ...Yes!!!!!Так ! Він це зробив!! Третій м’яч я вже ловила разом з ним…  Наступного дня вірші вже були відправлені СаШо у вигляді побажання!

Воротар Шовковський Саша -
України гордість наша!
Він голи не пропускає,
Виграти допомагає!

М’яч з далека Саша ловить,
І з пенальті навіть зловить.
Він голкіпер - вищий клас,
Поздоровлення прийми від нас!

То ж суперники - не мрійте,
Перед матчем не радійте,
Бо не заб’єте в ворота,
Ви жодного до нас м’яча!

Збірна в перед Вас не допустить,
Саша голу не пропустить.
Виграєм чемпіонат стопроцентово,
Бо в Ваші ворота б'єм знов й знову!

  Потім невдалий матч 30 червня з Італією …Також почуття переповнювали , але вже трішки інші , та все ж команда з футболу для мене була і залишалась найкращою , найулюбленішою …вона стала для мене неначе рідною . Я знову зайшла на сторінку СаШо де написала  наступне :
   «Олександре , завдяки Вам та й усій команді  Україна відчула , що ми сильна нація , дружня , що українці в змозі побороти усіх. Звичайно,  рахунок 3:0 не дуже втішає , але ми повинні також навчитись програвати, тим паче коли просто Фортуна вирішила такий рахунок. Я хочу звернутися до усієї команди – Ви найкращі !!!Ви з’єднали 47  млн. сердець , які в моменти матчу бились і молились за Вас!!! Навіть після матчу Україна – Італія ( не знаю як в центрі міста , але там де я живу ) багато людей скандували Україна forever!! І ми дійсно були гордими , що живемо у цій державі , що ми українці! І це було неперевершено ! Велике спасибі !!! Щасти Вам  в усьому!»
                                                                                         
    Там було стільки побажань , що виграти було просто не можливо , але я вірила у перемогу. ...І ось мені зателефонували.. Ура !!! Я виграла !!!  Одна з Кіровограда ! Тільки чомусь я вважала , що СаШо вибрав один із моїх віршів , але йому більше сподобалось інше побажання. ОЛЕКСАНДРЕ  THANK YOU VERY MACH!!! 

    Нарешті я в Києві  ! Сонечко було дуже привітним і зустріло мене ніжними своїми промінчиками. Зустріч відбувалася у ресторані готелю «Русь» , залі «Венеція» , що знаходиться неподалік  від чарівного  Хрещатика на вулиці Госпітальній. Коли я підійшла ближче до готелю , з правого боку  побачила великий стадіон,  на якому , мабуть ,  наші частенько забивають м’ячі  у ворота суперників.
    У залі  де відбувалася  церемонія вручення призів,   була напрочуд гарна атмосфера., в залі , окрім переможців,  були також присутні представники ЗМІ. Та найголовнішими гостями були вони – команда , яка довела , що з українським футболом треба рахуватися , що наш футбол один з восьми найкращих у світі !  Увійшовши до  ресторану можна було побачити Олега Блохіна , який,  розмовляючи з  незнайомими мені людьми,   курив сигарету « за компанію».Саму залу урочисто прикрасили синьо-блакитними кульками та надувними м’ячами . Футболісти приїжджали здебільшого на авто , динамівці ж приїхали на фірмовому (ну просто супер фірмовому ) автобусі , а останнім завітав Ващук ( на чому він приїхав не встигла побачити бо була вже у готелі.) Особливо були помітними у ресторанні  Г. Суркіс, М. Калініченко , А. Русол,   А. Несмачний , А. Тимощук , А. Воронін,  А. Гусін , О. Гусєв, А.Бєлік, та багато інших класних гравців.
    На жаль футболісти прийшли не всі  , та й ті що завітали на вручення призів довго не затримались ( у них якраз були тренування перед матчем ). Наприклад , мені замість О.Шовковського , який не був присутній у залі через те , що він занедужав , вручав подарунки головний тренер національної збірної з футболу ! Це було дійсно круто !!! (але як я  хотіла побачити Сашка...) Але все ж я йому неймовірно  вдячна , і за подарунки , і за  чудові ( чи як зараз модно – кайфові) відчуття перемоги та гордості за нашу Україну.
   А потім була концертна програма  з купою запитань про футбол та розповідей анекдотів про цей чудовий вид спорту. Коли я прочитала присутнім у залі  свої вірші , то почула слова ведучого , які пам’ятаю і зараз : « Но после такого Саша обязан был с тобой познакомиться»…

Если честно, то я люблю Шовковского. Именно люблю - нежно и уважительно. Я просыпаюсь с мыслью о нем каждое утро, но это не навязчивое видение, а паралелльное пробуждение во мне чего-то теплого и надежного, чего-то, что делает меня уверенной в себе и самодостаточной. Только позже, когда сознание открывает для себя утренний окружающий мир, я могу дать имя это чему-то - Саша... Говорить об этом можно много, но нужно ли. Обилие слов никогда не выразит полноту признаний - так и ему при встрече не смогла сказать ничего, кроме вежливого и успокаивающего обращения на "вы". Люблю тебя, Саша, люблю. И живу твоим примером, ведь не зря ты столько выстрадал - ты в ответе за тех, кого приручил...

Клебер и Родриго. Хоть они  и не иделы, но их игра мне импонирует.

бла-бла-бла....но красиво...й на рідній мові.....+

Мне давно нравиться игра гусева он лучший и в Динамо и в украине я уверен что он возьмет кубок лучшего игрока украины этого года!!!

Мой динамовский кумир - Милевский Артем. Патаму что он - класный! Савершенна обезбашеный на поле и вобще! И очинь харашо выглядит. всегда
Разви плохо, кагда чилавек харашо выглядит?

Честно говоря смотрю вас только когда с Шахтером играете.
Мой кумир - один из ваших фанов )))

Мой любимый-Олежка Гусев!и етим все сказано;)

Всем привет! Для меня есть один клуб, за который я болею, понятно какой:) В этом клубе во все времена были звёзды, в т. ч. и европейского и мирового уровня. Но мне запомнилась команда конца 90-х, так уж получилось, более ранние команды только на видео в записях. Так вот, именно команда, и все, все её игроки, от бессменного вратаря до суперсвязки в атаке. Какая была середина: Гусин, Калитвинцев, Максимов, Косовский... Очень нравилась та команда. Отдельного игрока, следуя заветам Валерия Васильевича, выделить не могу, ну все нравятся. Головко - Ващук в центре обороны, Лужный справа, сейчас  с ходу не вспомню кто играл слева, но не Несмачный. Атака Шевченко-Ребров - ну так в то время в мировом футболе таких связок единицы.
Беда была в том, что я только летом был в Украине, а постонно жил и живу в Подмосковье, и тут мог только читать коротко в "Футболе" колонку об украинском чемпионате, да смотреть Лигу чемпионов с Динамо. Так что желаемого количества информации о Динамо у меня не было, такая возможность есть только теперь. И печально видеть то, что сейчас в команде, несмотря на все заверения г-на Резо, результата пока нет... Сейчас в Динамо есть хорошие игроки, но нет игры, на мой взгляд. Сильно мною уважаемый Юрий Павлович, надеюсь сможет исправить ситуацию, и тогда, я смогу вновь назвать не одного любимого игрока, а всю команду!

ДА! Ребров _ лидер

Всем привет)Мой любимый кумир в Динамо это Ребров)Хотя он ушел, но всеже)А сейчас очень полезно играет Гиоане!

)